Вашій дитині виповнилось три роки. Це означає, що період раннього дитинства для вашої дитини завершився і розпочинається новий – дошкільний. Дитина все частіше запитує: «чому так…?», «розкажи, як..?», «що буде, якщо..?», «навіщо..?»; та стверджує : « я можу..», «я хочу…», « я сам…», «я допоможу».
Діти придивляються до предметів, які їх оточують, та бачать, як вони відрізняються між собою: формою, розміром, розміщенням в просторі, кольором та ін. ознаками, що викликає в дитини захоплення.
Отже, дитина хоче вчитись і дізнаватись щось нове. Така поведінка свідчить про те, що дитина відокремлює себе від дорослого та самостверджується в житті, намагається якнайбільше розширити та збагатити свої знання. Завдання дорослого – допомогти, підтримати, навчити. Навчання має бути систематичним і послідовним, з врахуванням індивідуальних особливостей дитини.
Якщо дитина швидко і легко справляється із поставленим перед нею завданням, можна пропонувати її більш складніше, якщо у неї виникають труднощі, то потрібно затриматися на більш простих. Ні в якому разі не можна дорікати дитині, що вона не вміє, навіть тоді, коли це з легкістю роблять її ровесники.
Шановні батьки, ваше завдання не тільки дати дитині певні знання та навички, а й сформувати вміння відстоювати своє рішення, вселити впевненість у собі. Також потрібно навчити дитину сприймати критику без образи та висовувати нові ідеї.
Займаючись з дитиною, не забувайте, що дитині важко тривалий час займатись однією справою і вона легко відволікається, переходячи від одного заняття до іншого. Дитина може зосередити увагу лише на маленькій кількості предметів. Коли дитина бачить нові і яскраві предмети у неї легко з'являється інтерес, але він також легко і швидко може зникнути. Тому, якщо ви хочете організувати математичні ігри-заняття, пам'ятайте такі правила:
1. Не варто давати дитині для постійного користування іграшки, з якими ви плануєте проводити ігри, щоб у дитини не пропав інтерес до них.
2. Під час математичної гри дитину не повинні відволікати сторонні предмети. Все зайве потрібно прибрати з поля зору .
3. Математична гра може бути короткою (5 хвилин цілком достатньо) і дуже простою. Але завжди добивайтеся того, щоб дитина довела розпочату справу до кінця. Після цього можна змінити гру на нову. Ви відразу помітите, що увага дитини знову оживе.
Для розвитку математичного мислення бажано, щоб батьки мали такий матеріал:
дрібні предмети та іграшки
картонні карточки, на які будуть розкладати ці предмети
різні за розміром силуети птахів, тварин, комах, овочів, фруктів
геометричні фігури, різні за величиною і кольором
інші матеріали за вашим вибором
Математичний матеріал зберігається окремо від решти іграшок, якими грається дитина кожного дня і дається тільки з метою навчання, підбирається батьками згідно теми заняття-гри.
Організовуючи математичні ігри дорослий приділяє увагу тому, щоб дитина правильно називала терміни: «більше» «менше», «порівну», «стільки, скільки»,«число», «довжина», «ширина» «цифра», «величина» «фігура» та ін..
Перед тим, як вчити дитину рахувати та впізнавати цифри, слід засвоїти з дитиною поняття про сукупність предметів – множину, навчити її виділяти в навколишньому «багато предметів» і «один», тому, що це є фундаментом всіх подальших знань. Далі діти вчаться порівнювати дві множини між собою способом накладання і прикладання. Наприклад : накрийте стіл, на кожну серветку поставте тарілку, добавте ще одну тарілку і запитайте «Чого більше? А чого менше? Що потрібно зробити, щоб було порівну?» Не підказуйте передчасно, дочекайтесь, щоб дитина дала відповідь сама. Завдання можуть бути різними і з різними предметами, виконуючи які діти розуміють запитання «скільки?», «скільки стало?», «скільки було?», «скільки залишилось?», «яких іграшок менше, яких більше?», «чому?». Такі вправи сприяють розвитку логічного мислення, кількісної та порядкової лічби, вмінню складати множини з окремих предметів, встановлювати рівність та нерівність. Також на допомогу батькам прийдуть художні твори: вірші, лічилки, загадки, скоромовки математичного змісту.
Обстежуючи разом з дитиною різні предмети за формою батьки розширюють знання дітей про геометричні фігури. Наприклад:
хто більше знайде предметів круглої форми я, ти чи тато?
на яку фігуру схоже колесо, стіл, стіна, тарілка, вікно та ін..?
якої форми цей дорожній знак?
ігри : «Знайди таку ж фігуру», «Добери колеса до машин», «Склади малюнок», «Зроби таке саме»
викладання візерунків з різного виду мозаїки
ігри з будівельним матеріалом і конструктором ЛЕГО
«доміно»
вирішувати логічні завдання, наприклад:
*скільки ніг в Колобка?
*скільки крил у зайця?
*скільки олівців у порожній коробці?
Для того, щоб навчити орієнтуватись дитину в просторі потрібно вправлятись з нею багато разів. Наприклад:
Зроби один крок вперед, назад, вліво, вправо
Візьми в праву руку іграшку, в ліву руку книжку
Стань так, щоб ведмедик був позаду, попереду
Що розміщено зверху, що знизу?
За вказівкою дорослого дитина розставляє іграшки зліва на право або справа на ліво, ставить їх вгорі чи знизу
Для навчання можна використати окремі малюнки або ілюстрації з книг
Закріпити знання про математичні поняття можна на прогулянці.
Наприклад:
Визначаємо колір автомобілів на стоянці, порівнюємо вантажні та легкові авто за розміром, звертаємо увагу на форму деталей
Звертайте увагу на цифри на будинках та повторяйте їх кілька разів
Збирайте природній матеріал (шишки, каштани, жолуді, листочки, і перераховуйте їх
Звертайте увагу на висоту будівель, трави, кущів, дерев
Рахуйте сходинки, двері, вікна, столи, полички та ін..
Малюйте крейдою на асфальті та паличкою на піску (цифри, геометричні фігури)
Викладіть намисто з камінчиків та порівняйте, чиє намисто довше
Провести конкурс на знаходження найбільшого і найменшого каштана, горішка, камінчика, листочка
Викласти геометричну фігуру з листочків чи опалих гілочок
Провести ігри: «скільки кроків до дерева?» «чого більше? (червоних чи жовтих листочків)», «який листочок більший?»
Знайди найвище, найширше, найтонше дерево
Хто живе на дереві, а хто під ним
В який бік нахиляються гілки коли дме вітер
Коли ми звертаємо увагу дітей на різноманітність предметів навколишнього світу, шукаємо серед них схоже та відмінне, тоді ми навчаємо дітей порівнянню. Наприклад: метелик літає, орел літає... Отже: здатність літати – ознака, відносно якої метелик і орел схожі і за цією ознакою вони відрізняються від носорога, який літати не може.
Якщо будь-які предмети схожі за якоюсь ознакою, то їх можна об’єднати в групу, клас. Наприклад: сніг – білий, чистий аркуш паперу – білий, цукор – білий. Ми можемо об’єднати ці речі в клас білих предметів, всім елементам якого властива спільна ознака – бути білим.
Використовуючи такі логічні прийоми,як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення. ми формуємо в дітей одну з основних форм абстрактного мислення — поняття.
Кожне логіко - математичне поняття і уміння формується поступово, поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, які виконує ваша дитина. Батькам слід дотримуватись доступності, послідовності та системності у навчанні.
Для деяких дітей корисно проводити навчальні ігри-заняття під класичну музику, оскільки така музика може активізувати емоційно, інтелектуально й фізично. Дослідження показують, що діти, які навчаються грі на музичних інструментах, танцям чи образотворчому мистецтву, зміцнюють свої розумові здібності і в напрямі математичного мислення.
Підтримка батьків, доброзичливість, радісна атмосфера, фантазія завжди будуть корисними для розвитку дитини. Саме в ігровій формі дитина вчиться радіти своїм успіхам та успіхам інших людей, стійко переносити свої невдачі та шукати інші шляхи вирішення завдань.
Кожну гру можна грати як з однією дитиною, так і з декількома. Ще краще на нетривалий час відкласти свої справи та пограти всією сім'єю. Радість, яку ви зробите дитині, стане і вашою радістю, а проведений разом час зробить ваше життя цікавішим, веселішим і добрішим.
Консультація для батьків
на тему:
«Який вид спорту обрати для дитини»
Спорт це - життя! Всі батьки мріють про те, щоб їхні діти виросли здоровими і дисциплінованими. А для цього, вважають батьки, дитина повинна займатися спортом. Але який вид спорту вибрати для дитини? Коли краще почати? Та й чи хоче сам малюк займатися?
Записати дитину в спортивну секцію поруч з будинком не складе труднощів. Але як не помилитися? Адже крім фізичної підготовки малюк повинен отримувати від спорту ще й задоволення. Тай не кожна дитина може витримувати серйозні фізичні та психологічні навантаження. А от заняття фізкультурою – завжди на користь малюкам!
Переваги спорту:
Спорт відмінно дисциплінує дитину, вчить її наполегливо працювати для досягнення успіху. Крім спортивних результатів, це впливає й на інші сфери життя дитини. Доведено, що діти, які займаються спортом, краще вчаться в школі.
Спорт зміцнює дитячу самооцінку. Займаючись спортом, малюк отримує підтримку й похвалу від батьків, тренера й інших дітей. Спорт учить гідно програвати. Багато батьків побоюються, що їх дитина втратить упевненість у собі, зазнавши поразки. Насправді, досвід поразки необхідний для всіх дітей, оскільки це вчить їх сприймати дійсність і цінувати власні перемоги.
Спорт розвиває соціальні навички. Зазвичай дитина соціалізується тільки в колі своїх однокласників і сім'ї. Завдяки заняттям спортом дитина знайомиться з новими людьми різного віку й поглядів на життя. Це розвиває соціальні навички дитини, допомагає їй боротися з сором'язливістю.
Як правильно вибрати спортивну секцію? Уважно придивіться до своєї дитини. Потрібно, щоб вид спорту, яким він буде займатися, відповідав його характеру. Будьте реалістами, враховуйте інтереси і можливості малюка. Давайте для цього розглянемо найбільш популярні питання.
Як обрати спортивну секцію, якщо у дитини проблеми зі здоров’ям?
Найперше що потрібно зробити це пройти повне медичне обстеження.
Короткозорість та пласкостопія – протипоказано займатись командними видами спорту: футбол, валейбол, хокей, тощо
Хронічний гайморит – протипоказано зимові види спорту
Проблеми з хребтом та поставою – протипоказано вид спорту в якому домінує одна частина тіла: фехтування, настільний теніс, тощо
Заняття футболом і баскетболом можуть відвідувати діти з вадами серця, цукровим діабетом, при цьому навантаження варто скоротити до 50-60% від загальних нормативів. Обов’язково консультація з кардіологом та тренером.
Для дітей з надмірною вагою – доречним є плавання, хокей, дзюдо
Для дітей з недостатньою вагою – доречним є акробатика, художня гімнастика.
Теніс протипоказаний дітям з плоскостопістю, короткозорістю, виразковою хворобою.
Від занять сноубордом і фігурним катанням варто відмовитися страждаю
високим ступенем короткозорості, а також хворобами легень і плеври.
Якщо у дитини сколіоз або проблеми із серцево-судинною системою, заняття аеробікою і гімнастикою краще обмежити.
З якого віку краще починати займатись тим чи іншим видо спорту?
Бойові мистецтва. У секцію карате, дзюдо та айкідо з 5-6 років можна сміливо записувати як хлопчиків, так і дівчаток. Навчитися постояти за себе ніколи не буде зайвим. У таких видах спорту відмінно розвиваються мускулатура, координація і хороша реакція.
Футбол – з 7-9 років. Такий вид тренувань відмінно підійде для непосид з "моторчиком".
Плавання – професійно з 7 років. Хоча даний вид спорту підходить всім. Навіть найменші, ледь навчившись ходити, можуть вчитися плавати з надувним кругом в басейні. Вибираючи водну стихію, батьки можуть бути впевнені, що у їх крихти не буде проблем з диханням і поставою.
Фігурне катання – з 6 років, один з найбільш захоплюючих і красивих видів спорту. Але не варто забувати і про те, що це дуже травматичний вид спорту. Ця спортивна дисципліна як ніяка інша вимагає концентрації та наполегливості. Фігурне катання розвиває координацію рухів, грацію.
Теніс з 12 років, не бажано починати швидше оскільки одна частина тіла буде розвиватися більше ніж інша.
З 8 років - гольф, футбол, баскетбол, лижі;
З 9 років - легка атлетика, сноуборд, волейбол, біатлон, хокей, регбі;
З
10 років - велоспорт, кінний спорт, фехтування.
Я к обрати спорт відповідно до темпераменту дитини?
Сангвінік – рухливі, товариські, з сангвініків часто виростають чемпіони у командних видах спорту;
Холерик – їм потрібний контроль та наставник-тренер, вони швидко приймають рішення тому для них підійдуть: хокей, валейбол, футбол, баскетбол;
Меланхолік – уразливий, з мінливим настроєм, психіка меланхоліка може не витримати великого спорту. Їх потрібно заохочувати. Для них підійде: спортивна ходьба, кінний спорт, метання ядра;
Ф
лагматик – урівноважені, спокійні, витривалі, дотримуються чітких вказівок. Для них підійдуть лижі, плавання, скейборд, біг.
Як залучити дитину до спорту?
Найкраще це власний приклад. Спільно з дитиною піші прогулянки, катайтесь на велосипедах, ковзанах, роликах. Грайте у бамбінтон, футбол, плавайте, стрибайте на скакалці, грайде ігри з м’ячем;
здійснюйте загартувальні процедури;
щоденно виконуйте ранкову гімнастику;
приймайте участь у родинних святах та спортивних розвагах;
облаштуйте в квартирі спортивний куточок.
Т
ест: як правильно вибрати спортивну секцію для дитини?
1. Як дитина виконує завдання?
А. Довго, звертається за допомогою
Б. Якісно і самостійно
В. Оперативно і уважно
Г. Швидко і неохайно
Д. Вчить більше, ніж задають
2. Як поводиться на прогулянці?
А. Грає з іншими дітьми
Б. Обходиться без компанії
В. Збирає листочки, камінчики
Г. Бігає, лазить по деревах
Д. Вигадує складні ігри
3. Як реагує на програш в настільній грі?
А. Погоджується зіграти ще раз тільки після умовлянь
Б. Засмучується, відмовляється продовжувати
В. Продовжує грати
Г. Злиться, але все одно намагається виграти
Д. Звинувачує в програші себе і прагне відігратися
4. Як реагує на несподівано кинутий м'яч?
А. Зловить і перекине назад
Б. Запитає: «Це навіщо?»
В. Зловить і відкладе
Г. Зловить і сам грати
Д. Зловить, якщо пояснити правила гри
5. Як реагує на покарання?
А. Скаржиться іншим родичам або друзям
Б. Ображається і замикається
В. Засмучується і висловлює свої почуття
Г. Злиться, бурхливо висловлює протест
Д. Спокійно, майже без емоцій
Результати тесту
А - Командні види спорту
Б - Плавання
В - Танці, художня гімнастика, фігурне катання
Г - легка атлетика
Д - Карате, дзюдо, бокс
Права кожної людини закінчуються там,
де починаються права іншої, і кожна людина
повинна поважати права іншої людини.
Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.
Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.
Кожна дитина має право
- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
- на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;
- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;
- на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
- на захист від будь-якого покарання;
- на захист від сексуальних домагань;
- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
- на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
- на свободу думки, совісті, віросповідання;
- на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.
Коли права дитини порушуються
- Коли не гарантована її безпека для життя та здоров’я, коли її потреби ігноруються,
- Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
- Коли порушується недоторканність дитини.
- Коли дитину ізолюють.
- Коли дитину залякують.
- Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім’ї рішення.
- Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
- Коли її особисті речі не є недоторканними.
- Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
- Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
Діти в суспільстві найбільш уразливі.
Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.
Як реагує дитина на порушення її прав?
- їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б’ється, замикається в собі тощо);
- її турбує особиста безпека й любов до неї;
- вона часто буває в поганому настрої;
- може втекти з дому;
- може заподіяти собі смерть.
ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ?
- Пам’ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
- Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
- Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
- Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
- Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.
- Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
- Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
- Залучати дитину до створення сімейних правил.
Пам’ятайте!
Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважати.
Дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.
Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами –відповідний буде й результат. Проте самого наслідування і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить. Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.
Правила, яких потрібно дотримуватися батькам під час спілкування з дітьми.
1. Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.
2. Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.
3. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.
4. Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.
5. Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.
6. Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.
7. Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
8. Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.
9. Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.
Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.
Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні мовленнєвої особистості дитини дошкільного віку. К. Ушинський назвав рідну мову «Цвітом духовного життя нації», порівняв її з квіткою, яка ніколи не в’яне і вічно розвивається.
Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства, сім’ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення триває в дошкільних навчальних закладах, школі і упродовж усього життя.
Отже, рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей. Оволодіння рідною мовою як засобом пізнання та способом людського спілкування є найважливішим досягненням дошкільного дитинства.
07.09.2022р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий